Вдягай капішона, як побачиш зливу
Життя йде штрихпунктиром, а потім курсивом
Є речі, які не відмиє вода з милом
Тому роби на совість, щоб не забруднило
А я все більше черствію з роками
Все більше розумію, що мені милим казали
Тепер зовсім інші робилися справи
Прийшлось викинуть в сміття рожеві окуляри
Я така ж людина, як і всі довкола
Кожен має власні грані, нерівності, сколи
Життя навчило, що бувають різні проколи
Не дурно кажуть: ніколи не кажу ніколи
Як воно, як тобі жити в цьому світі
Коли одні хвалять, ну а інші хочуть злити?
Скажи, як воно, як тобі жити в цьому світі
Коли одні хвалять, ну а інші хочуть злити?
Тільки тільки там де все своє, де роблю те що пре
З думками один на один мене вперед несе
Муза, єдине що мене спасе
На місці не сиджу, мушу бути постійно в русі
Часто буваю не в дусі та йду по смузі, помало але впевнено та часом у напрузі
Потрібен час щоби забрати що мені належить
Та часто заважає постійний шум у вусі
Переборов свої страхи та ще один присутній
Та не такий він вже страшний виглядає по суті
Найбільшим страхом залишається для мене сцена
Тільки думки про це відразу наганяють жуті
Постійно радять як краще та роблю так як хочу
Щоранку кава натще так не можна торочуть
Ті що завидують удачам збоку зуби точуть
А як буде момент відразу злити захочуть
Як воно, як тобі жити в цьому світі
Коли одні хвалять, ну а інші хочуть злити?
Скажи, як воно, як тобі жити в цьому світі
Коли одні хвалять, ну а інші хочуть злити?